Симптоми виходу з експлуатації гідротрансформатора умовно можна розділити на три групи — поведінкові, звукові, додаткові. Розберемо їх по порядку.
Існує ряд типових ознак у поведінці машини, що явно вказують на те, що гідротрансформатор несправний. Так, до них належить:
Поломки гідротрансформатора за своїми ознаками дуже схожі на поломки інших елементів автоматичної трансмісії. Тому потрібно виконувати додаткову діагностику.
Симптоми виходу з експлуатації гідротрансформатора АКПП можна визначити і на слух. Виражається це у наступних ознаках:
Шум виходить із коробки-автомата, тому водієві на слух часом складно визначити, що гуде саме гідротрансформатор. Тому при появі сторонніх шумів, що виходять із системи трансмісії, бажано виконати додаткову діагностику, оскільки сторонні шуми завжди вказують на будь-які, навіть незначні, несправності.
Існує й низка додаткових ознак, що вказують на те, що гідротрансформатор вмирає. Серед них:
У разі однієї чи кількох ознак часткового виходу гидротрансформатора з експлуатації необхідно якнайшвидше діагностувати поломку. І якщо ремонт «бублика» обійдеться в більш-менш прийнятну суму, то використання несправного гідротрансформатора може призвести до поломки дорожчих елементів трансмісії аж до всієї АКПП.
Гідротрансформатор - пристрій не дуже складний, проте в процесі експлуатації автоматичної трансмісії він зношується і поступово виходить з ладу. Перерахуємо, які саме системи можуть зламатися, і з яких причин.
Усередині гідротрансформатора є так зване блокування, яке, по суті, є елементом автоматичного зчеплення. Механічно працює вона подібно до класичного зчеплення МКПП. Відповідно, має місце зношування фрикційних дисків, їх окремих пар, або всього комплекту. Крім цього, елементи зносу фрикційних дисків (металевий пил) забруднюють трансмісійну рідину, через що можуть забитися канали, якими проходить рідина. Через це падає тиск у системі, а також страждають інші елементи автоматичної трансмісії - гідроблок, радіатор охолодження та інші.
Металеві лопатки під впливом високих температур та наявності в трансмісійній рідині абразиву також з часом зношуються, і додають в олію ще більше металевого пилу. Через це знижується ефективність роботи гідротрансформатора, знижується загальний тиск рідини в системі трансмісії, а через брудну рідину зростає перегрів системи, зношується гідроблок, збільшується навантаження на всю систему. У найгірших випадках можлива повна поломка однієї чи кількох лопатей на крильчатці.
Під впливом гарячої та забрудненої рідини АТФ збільшується навантаження на гумові (пластмасові) сальники-ущільнювачі. Через це страждає герметичність системи, і можливий витік трансмісійної рідини.
На старих коробках-автомат блокування (зчеплення), у яких керування ним було механічне, безпосередньо блокування спрацьовувало рідше, тільки на вищих передачах. Тому ресурс таких коробок був вищим, а інтервал із заміни трансмісійної рідини — більшим.
На сучасних машинах блокування спрацьовує, тобто, гідротрансформатор блокується на всіх передачах , а спеціальний клапан регулює силу його притискання. Так, при плавному розгоні блокування включається частково, а при різкому - воно включається практично відразу. Робиться це зниження споживання палива, і навіть збільшення динамічних характеристик машини.
Один інший бік медалі у разі полягає у цьому, що у такому режимі роботи значно зростає знос закладок блокування. У тому числі швидко зношується (забруднена) трансмісійна рідина, в ній з'являється багато сміття. Зі збільшенням пробігу плавність блокування падає, а при розгоні або при звичайній їзді машина почне трохи смикатися. Відповідно, олію в АКПП потрібно міняти приблизно на 60 тисяч кілометрів пробігу, оскільки в зону ризику потрапляє вже вся система автоматичної трансмісії.
Зокрема, опорних та проміжних, між турбіною та насосом. При цьому зазвичай чується хрускіт або свист, який видається безпосередньо згаданими підшипниками. Особливо хрумкі звуки чути при наборі швидкості, проте при виході машини на стабільну швидкість і навантаження звуки зазвичай зникають, якщо підшипники не зношені до критичного стану.
Якщо рідина ATF перебуває у системі трансмісії вже давно, вона чорніє, густіє, у складі з'являється багато сміття, зокрема, металевої крихти. Через це страждає і гідротрансформатор. Особливо критична ситуація, коли рідина як втрачає свої властивості, а й падає її загальний рівень (кількість у системі). У такому режимі гідротрансформатор працюватиме у критичному режимі, за критичних температур, що значно знижує його загальний ресурс.
Це критична поломка, яка, правда, трапляється вкрай рідко. Полягає вона в тому, що відбувається механічний обрив шліцевого з'єднання турбінного колеса з валом коробки-автомат. У цьому випадку рух автомобіля в принципі неможливий, оскільки від двигуна на АКПП момент, що крутить, не передається. Ремонтні роботи полягають у заміні валу, відновленні шліцевого з'єднання або повній заміні гідротрансформатора в критичних випадках.
Зовнішньою ознакою поломки обгінної муфти АКПП буде погіршення динамічних характеристик машини, тобто вона буде гірше розганятися. Однак без додаткової діагностики неможливо точно встановити, що винна в цьому обгінна муфта.
Існує кілька стандартних процедур, за допомогою яких можна опосередковано визначити стан гідротрансформатора автоматичної трансмісії. Повний справжній стан можна визначити лише при демонтажі зазначеного вузла та його детальній діагностиці.
Перше, що потрібно зробити, щоб визначити несправність гідротрансформатора - це просканувати автомобіль на наявність помилок спеціальним діагностичним сканером . З його допомогою можна отримати коди помилок, і відповідно до них вже робити конкретні ремонтні дії. Таке сканування допоможе виявити помилки не лише гідротрансформатора, а й інших систем автомобіля (за наявності помилок). Це дозволяє оцінити стан трансмісії загалом, та її окремих деталей зокрема.
Непряму перевірку можна зробити без використання «розумної» електроніки. Наприклад, у мануалах багатьох автомобілів можна зустріти такий алгоритм як перевірити роботу гідротрансформатора:
У більшості автомобілів нормальні обороти від 2000 до 2400 точну інформацію для своєї машини необхідно уточнювати. За результатами показань тахометра можна будувати висновки про стан гідротрансформатора. Для цього скористайтеся усередненими даними, наведеними далі:
Зверніть увагу, що точне значення обертів різних марок і моделей машин може відрізнятися, тому відповідні значення необхідно уточнювати додатково в технічній документації до машини.
На жаль, самостійна діагностика автовласником стану гідротрансформатора обмежена. Тому з появою описаних вище симптомів та виконання стоп-тесту рекомендується звернутися за виконанням детальної діагностики в автосервіс, де перевірять знятий гідротрансформатор АКПП.
Купівля нового гідротрансформатора досить дороге задоволення. Ускладнюється ситуація ще й тим, що найчастіше на старі імпортні автомобілі дістати підходящий «бублик» буває непросто. Тому в більшості випадків автовласники воліють ремонтувати гідротрансформатори, тим більше, що цей вузол цілком ремонтопридатний.
Ціна найпростішого ремонту починається зі значення близько 4-5 тисяч гривень. Однак сюди потрібно додати вартість демонтажу трансмісії, виконання дефектування, а також ціну нових деталей, що заміняються. Як правило, ремонт гідротрансформатора складається з наступних робіт:
При виконанні ремонту важливим є професіоналізм його виконавців. Справа в тому, що гідротрансформатор працює з високими оборотами та тисками рідини. Тому тут дуже важлива точність налаштування вузла, оскільки найменша неспіввісність або розбалансування при значних навантаженнях може знову вивести з ладу гідротрансформатор і навіть інші елементи автоматичної трансмісії, аж до АКПП.
Ремонт «бубліка» може обійтися в досить «круглу» суму грошей, тому є сенс задуматися про те, що краще в режимі щастя використовувати гідротрансформатор, ніж допускати його частковий вихід з ладу. Тим більше, що рекомендації щодо його щадного використання досить прості:
Використання несправного гідротрансформатора загрожує поступовим виходом з експлуатації інших елементів автоматичної трансмісії. Тому при появі найменших підозр на несправність «бублика» необхідно якнайшвидше виконати діагностику та відповідні ремонтні роботи.